лорнет
ЛОРНЕТ, а, ч. 1. Рід монокля в оправі, яким користувались у дворянських колах. І, здається, не лорнет у його блідій і вузькій руці, а лупа, без якої він не розглядів би полтавської губернської дрібноти (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 244).
2. Окуляри в оправі з ручкою. Онєгін входить, іде поміж рядами сам, Лорнет подвійний свій наводить На ложі незнайомих дам (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 20).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лорнет | лорнети |
Родовий | лорнета | лорнетів |
Давальний | лорнетові, лорнету | лорнетам |
Знахідний | лорнет | лорнети |
Орудний | лорнетом | лорнетами |
Місцевий | на/у лорнеті | на/у лорнетах |
Кличний | лорнете | лорнети |