луківник
ЛУКІВНИК, а, ч. Фахівець у галузі луківництва.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | луківник | луківники |
Родовий | луківника | луківників |
Давальний | луківникові, луківнику | луківникам |
Знахідний | луківника | луківників |
Орудний | луківником | луківниками |
Місцевий | на/у луківнику, луківникові | на/у луківниках |
Кличний | луківнику | луківники |