лісник
ЛІСНИК, а, ч. 1. Лісовий сторож. Вона ходила в ліс, де стояли готові зруби, .. і розпитувала про ціни в лісників (Коцюб., II, 1955, 25); Гості - лісники й лісничі.. розмовляли один з одним (Донч., VI, 1957, 540).
2. рідко. Те саме, що лісівник. Лісник знайомий єсть у мене Він до щеплювання має хіть велику (Рильський, III, 1961, 204).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лісник | лісники |
Родовий | лісника | лісників |
Давальний | лісникові, ліснику | лісникам |
Знахідний | лісника | лісників |
Орудний | лісником | лісниками |
Місцевий | на/у ліснику, лісникові | на/у лісниках |
Кличний | ліснику | лісники |