маноцівник
0
МАНОЦІВНИК, -а, ч. - 1. Чоловік, що знається та розуміється на природі, вміло використовує її ресурси для досягнення своїх добрих цілей (літ.). 2): Чарівник, характерник (іст.). 3. Маг, що використовує темні сили тільки на благо людям.
Автор
Derwish Renegat
Додано 19/02/2023
Дід Маноцівник згадується в казковій повісті В. Нестайка " В країні Сонячних зайчиків", саме в значенні доброго мага.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | маноцівник | маноцівники |
Родовий | маноцівника | маноцівників |
Давальний | маноцівникові, маноцівнику | маноцівникам |
Знахідний | маноцівника | маноцівників |
Орудний | маноцівником | маноцівниками |
Місцевий | на/у маноцівнику, маноцівникові | на/у маноцівниках |
Кличний | маноцівнику | маноцівники |