мартенсит
МАРТЕНСИТ, -у, ч. Структурна складова (з голчастою будовою) деяких загартованих металів і сплавів; виникає при термічній обробці сплавів при швидкому охолодженні; у мартенситу висока міцність, низька пластичність.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мартенсит | мартенсити |
Родовий | мартенситу | мартенситів |
Давальний | мартенситові, мартенситу | мартенситам |
Знахідний | мартенсит | мартенсити |
Орудний | мартенситом | мартенситами |
Місцевий | на/у мартенситі | на/у мартенситах |
Кличний | мартенсите | мартенсити |