масивний
МАСИВНИЙ, а, е. 1. Який має велику масу (у 1 знач.), об'єм. Над здоровим ставком внизу червоніли стіни масивної сахарні, неначе твердині (Н.-Лев., III, 1956, 230); Були тут головно статечні постаті, деякі обтяжені роками й масивними золотими ланцюгами від годинників (Фр., VI, 1951, 223); Посередині троє масивних дверей, оббитих темною цератою (Мик., І, 1957, 359); // Великий, важкий (про людину, тварину або частину тіла). Своєю масивною фігурою заступає [Гамалія] стежку (Тют., Вир, 1964, 423); Масивні коні.. Мотуззя рвали, пруги шлей (Бажан, Вибр., 1940, 50); Круглолиций, з міцно стиснутими губами й круглим масивним підборіддям, він був тут у камері уособленням сили, мудрості й спокою (Збан., Єдина, 1959, 250).
2. Який займав велику площу; суцільний. Сама вершина Ай-Петрі складена з масивних рифових вапняків (Геол. Укр., 1959, 605); Туберкульоз легень зустрічається у вигляді масивного або розсіяного ураження легеневої тканини (Хвор. дит. віку, 1955, 243).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | масивний | масивна | масивне | масивні |
Родовий | масивного | масивної | масивного | масивних |
Давальний | масивному | масивній | масивному | масивним |
Знахідний | масивний, масивного | масивну | масивне | масивні, масивних |
Орудний | масивним | масивною | масивним | масивними |
Місцевий | на/у масивному, масивнім | на/у масивній | на/у масивному, масивнім | на/у масивних |