мастодонт
МАСТОДОНТ, а, ч. Величезний викопний ссавець третинного періоду, схожий на слона. - То на горах не поліцейські доми з пожежними каланчами: то палеозаври та мастодонти примостилися на суходолі (Н.-Лев., IV, 1956, 260); На березі Хаджибейського лиману.. знайдено цілий череп мастодонта з триметровими бивнями (Рад. Укр., 16.XII 1962, 4); * У порівн. Рояль в кутку, як чорний мастодонт, Щербаті жовті ікла вишкіряє (Перв., II, 1958, 107).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мастодонт | мастодонти |
Родовий | мастодонта | мастодонтів |
Давальний | мастодонтові, мастодонту | мастодонтам |
Знахідний | мастодонта | мастодонтів |
Орудний | мастодонтом | мастодонтами |
Місцевий | на/у мастодонті, мастодонтові | на/у мастодонтах |
Кличний | мастодонте | мастодонти |