медіатор
МЕДІАТОР1, а, ч., спец. 1. Посередник у дипломатичних відносинах, торговельних угодах.
2. Специфічна хімічна речовина, що бере участь у передачі нервового імпульсу з нервових закінчень на робочі органи і з однієї нервової клітини на іншу.
МЕДІАТОР2, а, ч . Тонка рогова або пластмасова пластинка з загостреним кінцем, якою грають на деяких струнних музичних інструментах. Час від часу мандоліна вмовкала, і в двері спочатку просовувалась коротка рука з слюдяним медіатором між пальцями, затим розкучмана голова (Мушк., Чорний хліб, 1960, 52).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | медіатор | медіатори |
Родовий | медіатора | медіаторів |
Давальний | медіаторові, медіатору | медіаторам |
Знахідний | медіатор, медіатора | медіатори, медіаторів |
Орудний | медіатором | медіаторами |
Місцевий | на/у медіаторі | на/у медіаторах |
Кличний | медіаторе | медіатори |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | медіатор | медіатори |
Родовий | медіатору | медіаторів |
Давальний | медіаторові, медіатору | медіаторам |
Знахідний | медіатор | медіатори |
Орудний | медіатором | медіаторами |
Місцевий | на/у медіаторі | на/у медіаторах |
Кличний | медіаторе | медіатори |