мектеб
МЕКТЕБ, -у, ч. 1. іст. Назва середньої загальноосвітньої школи у тюркських народів колишнього СРСР, у тому числі в Криму. 2. Початкова мусульманська школа для хлопчиків у країнах Близького й Середнього Сходу; виникла при мечетях в арабських країнах у 7 – 8-му ст.; з утвердженням ісламу і розвитком мусульманського місіонерства мектеби отримали поширення в багатьох країнах Ближнього і Середнього Сходу, Середньої Азії, Поволжя та в деяких інших районах дореволюційної Росії, де переважало населення, що сповідувало іслам; мектеби утримувалися в основному за рахунок населення; в основі навчання – арабський алфавіт, тексти Корану; у сучасних мектебах (куттабах) вивчаються арабська мова, писемність, арифметика та інші світські дисципліни; багато мектебів реорганізовані в початкові загальноосвітні школи, в яких вивчення Корану – лише один з навчальних предметів; у ряді країн ісламу створені жіночі Мектеб-Куттаби, де навчання дівчинок здійснюють учительки; випускники Мектеб-Куттабів мають право вступати в загальноосвітні початкові і середні школи, у медресе.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мектеб | мектеби |
Родовий | мектебу | мектебів |
Давальний | мектебові, мектебу | мектебам |
Знахідний | мектеб | мектеби |
Орудний | мектебом | мектебами |
Місцевий | на/у мектебі | на/у мектебах |
Кличний | мектебе | мектеби |