мелодійний
МЕЛОДІЙНИЙ, а, е. 1. Приємний для слуху; милозвучний. В урочистій тиші чулось лиш бухання моря та срібне, мелодійне цвірінькання південного цвіркуна (Коцюб., І, 1955, 293); Пісня зачарувала всіх. Два ніжні мелодійні голоси злилися в один, засумували, зажурилися над долею нещасливої красуні Суліко (Збан., Між.. людьми, 1955, 14); Музика грає Повільний мелодійний менует (Перв., II, 1958, 68).
2. спец., рідко. Те саме, що мелодичний 1. У процесі "випробування" пісенної творчості композиторів народ вносить і свої корективи до окремих мелодійних зворотів, пристосовуючи їх до свого музичного мислення (Мист., 6, 1955, 10).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мелодійний | мелодійна | мелодійне | мелодійні |
Родовий | мелодійного | мелодійної | мелодійного | мелодійних |
Давальний | мелодійному | мелодійній | мелодійному | мелодійним |
Знахідний | мелодійний, мелодійного | мелодійну | мелодійне | мелодійні, мелодійних |
Орудний | мелодійним | мелодійною | мелодійним | мелодійними |
Місцевий | на/у мелодійному, мелодійнім | на/у мелодійній | на/у мелодійному, мелодійнім | на/у мелодійних |