менджувати
МЕНДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Те саме, що баришувати. Між горожанами можна було побачити.. отця Дмитра, благочинного, що так менджував просительськими книжечками, як Дмитренко кіньми (Мирний, І, 1949, 382); Стали [Кабашні] прасолувати, менджуючи кіньми та іншим товаром... (Гончар, І, 1959, 25).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | менджую | менджуємо |
2 особа | менджуєш | менджуєте |
3 особа | менджує | менджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | менджуватиму | менджуватимемо |
2 особа | менджуватимеш | менджуватимете |
3 особа | менджуватиме | менджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | менджував | менджували |
Жіночий рід | менджувала | |
Середній рід | менджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | менджуймо | |
2 особа | менджуй | менджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | менджуючи | |
Минулий час | менджувавши |