меншовик
МЕНШОВИК, а, ч. Послідовник меншовизму, член меншовицької партії. Відмовляючись від революційної боротьби за відновлення Радянської влади, тобто за створення нормальних умов розвитку професійних спілок, меншовики і есери об'єктивно сприяли зміцненню капіталістичних порядків (Вісник АН, 1, 1957, 35); В боях за партію, несхитну й непоборну, Примусивши примовкнуть лжу тлетворну, Меншовиків отруєний язик, Мужнів, грізнів і кріпнув більшовик (Бажан, Роки, 1957, 213).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | меншовик | меншовики |
Родовий | меншовика | меншовиків |
Давальний | меншовикові, меншовику | меншовикам |
Знахідний | меншовика | меншовиків |
Орудний | меншовиком | меншовиками |
Місцевий | на/у меншовику, меншовикові | на/у меншовиках |
Кличний | меншовику | меншовики |