метроном
МЕТРОНОМ, а, ч. Механічний прилад з маятником для відраховування на слух рівних невеликих проміжків часу; застосовується при точних вимірюваннях, а також при визначенні швидкості і рівності ритму, темпу під час виконання музичних творів або фізичних вправ. У кімнаті почулося методичне цокання метронома: тук-тук-тук-тук-тук-тук (Хижняк, Невгамовна, 1961, 199); * У порівн. Чий пульс може зараз бути спокійний, як в метрономі? (Бажан, Роки, 1957, 194).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | метроном | метрономи |
Родовий | метронома | метрономів |
Давальний | метрономові, метроному | метрономам |
Знахідний | метроном | метрономи |
Орудний | метрономом | метрономами |
Місцевий | на/у метрономі | на/у метрономах |
Кличний | метрономе | метрономи |