мигдалевий
МИГДАЛЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мигдаль. Вони нервово продовжували розмову, час од часу лузаючи мигдалеві горішки (Досв., Гюлле, 1961, 74); Мигдалеве дерево; // Власт. мигдалю. Берізка - бур'ян з чудесними мигдалевого запаху квітами (Рильський, III, 1956, 414); // Який складається з дерев мигдалю. Мигдалевий гай; // Який добувають з мигдалю. Мигдалеве масло; // Вигот. з мигдалю, з мигдалем. Мигдалеве молоко; Мигдалеві тістечка.
2. у знач. ім. мигдалеві, вих, мн. Підродина рослин родини розоцвітих, куди входять мигдаль, вишня, слива та ін. [На Капрі] цілі ліси маслин, солодких каштанів.. Опріч того мигдалеві (Коцюб., III, 1956, 332).
3. Те саме, що мигдалевидний. До неї засміялася русява голівка з мигдалевими очима (Панч, II, 1956, 491).
4. Схожий кольором на цвіт мигдалю; ніжно-рожевий. Чорне море засвітилось усіма своїми барвами, кинуло мигдалевий відтінок на пасмо Кримських гір (Логв., Давні рани, 1961, 71).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мигдалевий | мигдалева | мигдалеве | мигдалеві |
Родовий | мигдалевого | мигдалевої | мигдалевого | мигдалевих |
Давальний | мигдалевому | мигдалевій | мигдалевому | мигдалевим |
Знахідний | мигдалевий, мигдалевого | мигдалеву | мигдалеве | мигдалеві, мигдалевих |
Орудний | мигдалевим | мигдалевою | мигдалевим | мигдалевими |
Місцевий | на/у мигдалевому, мигдалевім | на/у мигдалевій | на/у мигдалевому, мигдалевім | на/у мигдалевих |