миготіти
МИГОТІТИ, тить і МИГОТАТИ, оче, недок. Підсил. до мигтіти. Миготять в вікнах вершечки дерев, синій дим з тютюну снує у вагоні основу (Коцюб., II, 1955, 269); Здавалося, що рішення зовсім недалеко, так і миготить у голові, а от ніяк не спіймати його... (Донч., V, 1957, 170); За вікнами лютує хуртовина, На припічку каганчик миготить... (Гр., І, 1963, 107); А світло огнисте мигоче, пала Круг повного всяких розкошів стола (Стар., Поет. тв., 1958, 211).
В очах миготить - про враження рябизни в очах. Люди метушаться, - ті сюди, ті туди, аж в очах миготить! (Л. Укр., III, 1952, 490).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мигочу | миготимо |
2 особа | миготиш | миготите |
3 особа | миготить | миготять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | миготітиму | миготітимемо |
2 особа | миготітимеш | миготітимете |
3 особа | миготітиме | миготітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | миготів | миготіли |
Жіночий рід | миготіла | |
Середній рід | миготіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | миготімо | |
2 особа | миготи | миготіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | миготячи | |
Минулий час | миготівши |