микання
МИКАННЯ1, я, с. Дія за знач. микати.
МИКАННЯ2, я, с., діал. Дія за знач. микатися 1. Багато пастухів і лісорубів змушені були покинути Верховину, податися в Америку.. І там, в горі і в нестатках, 'миканні серед чужих людей, співали вони з плачем: "Верховино, світку ти наш..." (Цюпа, Україна.., 1960, 283).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | микання | микання |
Родовий | микання | микань |
Давальний | миканню | миканням |
Знахідний | микання | микання |
Орудний | миканням | миканнями |
Місцевий | на/у миканні | на/у миканнях |
Кличний | микання | микання |