милитися
МИЛИТИСЯ, милюся, милишся, недок. 1. Натиратися милом; намилюватися. Не милься, бо бриться не будеш! (Укр.. присл.., 1955, 170).
2. Утворювати піну, розчиняючись у воді (про мило). - Вночі потайки мило варить [коновал]: думає, що не знаємо. - Не милиться його мило, - роздягаючись, жартома кинула Вутанька (Гончар, II, 1959, 158); // Розчиняти в собі мило. Вода, в якій є розчинений двовуглекислий кальцій, називається твердою. Вона погано милиться (Таємн. вапна, 1957, 21).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | милюся | милимося |
2 особа | милишся | милитеся |
3 особа | милиться | миляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | милитимуся | милитимемося |
2 особа | милитимешся | милитиметеся |
3 особа | милитиметься | милитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | милився | милилися |
Жіночий рід | милилася | |
Середній рід | милилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мильмося | |
2 особа | милься | мильтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | милячись | |
Минулий час | милившись |