многомовний
МНОГОМОВНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що багатомовний 1. В ногу йде сім'я народів многомовна - росіянин, українець і вірмен (Тич., І, 1957, 275); Ці дні принесуть нам ще одну велику радість - радість єднання з нашими товаришами по мистецтву, що працюють у многомовній радянській літературі (Літ. газ., 6-У 1939, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | многомовний | многомовна | многомовне | многомовні |
Родовий | многомовного | многомовної | многомовного | многомовних |
Давальний | многомовному | многомовній | многомовному | многомовним |
Знахідний | многомовний, многомовного | многомовну | многомовне | многомовні, многомовних |
Орудний | многомовним | многомовною | многомовним | многомовними |
Місцевий | на/у многомовному, многомовнім | на/у многомовній | на/у многомовному, многомовнім | на/у многомовних |