многотрудний
МНОГОТРУДНИЙ, а, е, уроч. Який вимагає великих зусиль, несе в собі велике напруження; дуже важкий. У героїчних боях, у многотрудних буднях зростала наша країна (Ком. Укр., 11, 1959, 35); Вона замріялась, хвильку помовчала, перебираючи в пам'яті різні деталі свого багатого, многотрудного життя (Ряб., Жайворонки, 1957, 172).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | многотрудний | многотрудна | многотрудне | многотрудні |
Родовий | многотрудного | многотрудної | многотрудного | многотрудних |
Давальний | многотрудному | многотрудній | многотрудному | многотрудним |
Знахідний | многотрудний, многотрудного | многотрудну | многотрудне | многотрудні, многотрудних |
Орудний | многотрудним | многотрудною | многотрудним | многотрудними |
Місцевий | на/у многотрудному, многотруднім | на/у многотрудній | на/у многотрудному, многотруднім | на/у многотрудних |