мозолений
МОЗОЛЕНИЙ, МОЗОЛЯНИЙ, а, е, розм. Те саме, що мозолястий. Старенькі що зберуть од своїх немощів, од своєї праці, мозолених рук, то й одішлють москалеві, меншому синові (Барв., Опов.., 1902, 488); Грицько невсипущий хазяїн. Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі (Мирний, І, 1949, 364); * Образно. Не їй.. було миритися з тим мозоляним хліборобським життям, до якого прикрутила доля її родичів (Мирний, IV, 1955, 295).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мозолений | мозолена | мозолене | мозолені |
Родовий | мозоленого | мозоленої | мозоленого | мозолених |
Давальний | мозоленому | мозоленій | мозоленому | мозоленим |
Знахідний | мозолений, мозоленого | мозолену | мозолене | мозолені, мозолених |
Орудний | мозоленим | мозоленою | мозоленим | мозоленими |
Місцевий | на/у мозоленому, мозоленім | на/у мозоленій | на/у мозоленому, мозоленім | на/у мозолених |