монографічний
МОНОГРАФІЧНИЙ, а, е. Прикм. до монографія; який є монографією. Для поглибленого вивчення історії української літератури велике значення мав ряд монографічних праць, створених останнім часом (Рад. літ-во, 1, 1957, 3); За останні роки в періодиці з'явилось чимало статей про його [О. П. Довженка] твори, але й досі про Довженка-письменника не маємо жодного монографічного дослідження (Літ. газ., 11. IX 1959, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | монографічний | монографічна | монографічне | монографічні |
Родовий | монографічного | монографічної | монографічного | монографічних |
Давальний | монографічному | монографічній | монографічному | монографічним |
Знахідний | монографічний, монографічного | монографічну | монографічне | монографічні, монографічних |
Орудний | монографічним | монографічною | монографічним | монографічними |
Місцевий | на/у монографічному, монографічнім | на/у монографічній | на/у монографічному, монографічнім | на/у монографічних |