моноподій
МОНОПОДІЙ, -я, ч. Давньоримський стіл, стільниця якого спирається на одну ніжку, що декорувалась скульптурними зображеннями, рельєфною орнаментацією.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | моноподій | моноподії |
Родовий | моноподія | моноподіїв |
Давальний | моноподієві, моноподію | моноподіям |
Знахідний | моноподія | моноподіїв |
Орудний | моноподієм | моноподіями |
Місцевий | на/у моноподії | на/у моноподіях |
Кличний | моноподію | моноподії |
моноподія
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | моноподія | моноподії |
Родовий | моноподії | моноподій |
Давальний | моноподії | моноподіям |
Знахідний | моноподію | моноподії |
Орудний | моноподією | моноподіями |
Місцевий | на/у моноподії | на/у моноподіях |
Кличний | моноподіє | моноподії |