монополька
МОНОПОЛЬКА, и, ж ., розм. 1. У дореволюційній Росії та на Україні - винна крамниця для монопольної торгівлі горілкою. [Петро:] Від чого воно так сталося, що були шинки та корчми, а тепер монополька? (Крон., IV, 1959, 83); В центрі села од майдану, де церква, і через вулицю од школи стояла велика обшарпана хата з ганком на вулицю. Колись це була монополька (Головко, II, 1957, 92).
2. Казенна горілка, що продавалась у такій крамниці. Пилип з пляшкою монопольки в руках запросив братів за стіл (Гавр., Вибр., 1949, 156).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | монополька | монопольки |
Родовий | монопольки | монопольок |
Давальний | монопольці | монополькам |
Знахідний | монопольку | монопольки |
Орудний | монополькою | монопольками |
Місцевий | на/у монопольці | на/у монопольках |
Кличний | монополько | монопольки |