монопольник
МОНОПОЛЬНИК, а, ч., заст. Продавець монопольки (у 2 знач.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | монопольник | монопольники |
Родовий | монопольника | монопольників |
Давальний | монопольникові, монопольнику | монопольникам |
Знахідний | монопольника | монопольників |
Орудний | монопольником | монопольниками |
Місцевий | на/у монопольнику, монопольникові | на/у монопольниках |
Кличний | монопольнику | монопольники |