монцоніт
МОНЦОНІТ, -у, ч. 1. Магматична гірська порода, що складається переважно з калієвого польового шпату й основного плагіоклазу; колір сірий, рожево-сірий; фізичні властивості близькі до діориту; монцоніти складають автономні масиви, беруть участь у будові складних інтрузивів; поширені на Тянь-Шані, в Казахстані, на Далекому Сході, в Італії, Норвегії, США; з монцонітом просторово пов'язані вольфрамова, молібденова, мідна, золота мінералізація. 2. Мінерал, алюмосилікат лугів заліза і кальцію.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | монцоніт | монцоніти |
Родовий | монцоніту | монцонітів |
Давальний | монцонітові, монцоніту | монцонітам |
Знахідний | монцоніт | монцоніти |
Орудний | монцонітом | монцонітами |
Місцевий | на/у монцоніті | на/у монцонітах |
Кличний | монцоніте | монцоніти |