моніст
МОНІСТ, а, ч., філос. Прибічник, послідовник монізму. Титуловано його [Григорія Сковороду] і українським Сократом, і українським Платаном, .. і.. моністом (Літ. Укр., 4.ХІІ 1962, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | моніст | моністи |
Родовий | моніста | моністів |
Давальний | моністові, моністу | моністам |
Знахідний | моніста | моністів |
Орудний | моністом | моністами |
Місцевий | на/у моністі, моністові | на/у моністах |
Кличний | моністе | моністи |