моральність
МОРАЛЬНІСТЬ, ності, ж. Відповідність поведінки людей нормам моралі (у 1 знач.). Коцюбенко, побувавши в бувальцях і попсувавши трохи свою моральність, швидко постеріг тайну, як можна розмножитись на писарській службі (Н.-Лев., IV, 1956, 56); Зоня виконує в нашому домі роль охоронця моральності. На її думку, завжди щось не так, як треба, завжди щось не личить (Вільде, Сестри.., 1958, 303).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | моральність | моральності |
Родовий | моральності, моральности | моральностей |
Давальний | моральності | моральностям |
Знахідний | моральність | моральності |
Орудний | моральністю | моральностями |
Місцевий | на/у моральності | на/у моральностях |
Кличний | моральносте | моральності |