морозець
МОРОЗЕЦЬ, озцю, ч. Зменш.-пестл. до мороз. Зима-лихоманка морозцем дмухну ла(Глі., Вибр., 1951, 240); Бачура йшов по грузькій, трохи загусклій від вечірнього легкого морозцю дорозі (Чаб., Тече вода.., 1961, 138); Любив мене, мати, запорожець, Водив мене босу на морозець (Барв., Опов.., 1902, 273).
@ Морозець пішов (побіг і т. ін. ) поза шкірою (по спині і т. ін. ) - те саме, що Мороз пішов поза шкірою (див. мороз). - Я хоч і не страхополох, але й у мене морозець поза шкірою пробіг, коли вибухнула вода (Донч., II, 1956, 34); А що, коли він захлинеться у воді? Аж морозець побіг від цієї думки по спині (Донч., VI, 1957, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | морозець | морозці |
Родовий | морозцю | морозців |
Давальний | морозцеві, морозцю | морозцям |
Знахідний | морозець | морозці |
Орудний | морозцем | морозцями |
Місцевий | на/у морозці | на/у морозцях |
Кличний | морозцю | морозці |