морочитися
МОРОЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Займатися чимось клопітливим. - А що це ти робиш, лисичко-сестричко? - Рибку їм. - Дай же й мені? - Отак! Я скільки морочилась, ловила та й віддай йому! Піди сам собі налови! (Укр.. казки, 1951, 31); Над ним [ділом] морочились [судді] трохи не тиждень цілий (Греб., І, 1957, 65); - Довго морочилися конструктори, щоб зменшити вагу верстата і збільшити діаметр оброблюваної деталі, і таки збільшили! (Вітч., 2, 1956, 104); // Довго поратися біля когось, чогось. А мені того не хочеться, - Коло старого морочиться (Чуб., V, 1874, 575); Побачив Барабаш, що тракторист біля трактора морочиться, підійшов, спитав, що трапилось (Головко, І, 1957, 317).
@ Голова морочиться (морочилась) кому, у кого - те саме, що Крутиться голова (див. крутитися). Марині стало душно.., голова морочилась (Н.-Лев., І, 1956, 99).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | морочуся | морочимося |
2 особа | морочишся | морочитеся |
3 особа | морочиться | морочаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | морочитимуся | морочитимемося |
2 особа | морочитимешся | морочитиметеся |
3 особа | морочитиметься | морочитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | морочився | морочилися |
Жіночий рід | морочилася | |
Середній рід | морочилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | морочмося | |
2 особа | морочся | морочтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | морочачись | |
Минулий час | морочившись |