мотивація
МОТИВАЦІЯ, ї, ж. Сукупність мотивів, доказів для обгрунтування чогось; мотивування. Справи останніх днів вимагали від прокурора поширених мотивацій (Собко, Справа.., 1959, 174); Недостатня увага письменника до психологічної мотивації поведінки деяких героїв позначилась на ступені їх реалістичної переконливості (Іст. укр. літ., II, 1956, 470).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мотивація | мотивації |
Родовий | мотивації | мотивацій |
Давальний | мотивації | мотиваціям |
Знахідний | мотивацію | мотивації |
Орудний | мотивацією | мотиваціями |
Місцевий | на/у мотивації | на/у мотиваціях |
Кличний | мотиваціє | мотивації |