моторошно
МОТОРОШНО. 1. Присл. до моторошний. І моторошно в темноті буран завив, як та сирена... (Тич., II, 1957, 152); В темряві моторошно бряжчала зброя, непокоїлися коні (Стельмах, І, 1962, 636).
2. кому, у знач. присудк. сл. Про почуття страху, тривоги, яке хтось переживає; страшно. [Михайло:] Жінко! Мені щось моторошно. Чи пити, чи не пити? (Котл., II, 1953, 60); [Анна:] Моторошно.. Усе мені вдається, що ось-ось якесь нещастя... (Фр., IX, 1962, 111); Тяжко було мені й моторошно самому в полі (Сміл., Сашко, 1954, 153).