мрячний
МРЯЧНИЙ, а, е. Із туманом та дрібним густим дощем; із мрякою (про погоду). У мрячну синяву сповите верхів'я (Коб., 1,1956, 73); Почалися обложні осінні дощі. Потягнулися короткі, тьмяні, мрячні дні (Коз., Сальвія, 1959, 117); // Повитий мрякою, туманом; туманний. Повітря було лагідне, сонце через мрячне небо кидало бліде проміння (Кобр., Вибр., 1954, 106); // Дуже дрібний, схожий на мряку (у 1 знач.). День почався мрячним, осіннім дощиком (Вільде, Сестри.., 1958, 438).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мрячний | мрячна | мрячне | мрячні |
Родовий | мрячного | мрячної | мрячного | мрячних |
Давальний | мрячному | мрячній | мрячному | мрячним |
Знахідний | мрячний, мрячного | мрячну | мрячне | мрячні, мрячних |
Орудний | мрячним | мрячною | мрячним | мрячними |
Місцевий | на/у мрячному, мрячнім | на/у мрячній | на/у мрячному, мрячнім | на/у мрячних |