муніципалізований
МУНІЦИПАЛІЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до муніципалізувати; // у знач. прикм. Муніципалізована власність.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | муніципалізований | муніципалізована | муніципалізоване | муніципалізовані |
Родовий | муніципалізованого | муніципалізованої | муніципалізованого | муніципалізованих |
Давальний | муніципалізованому | муніципалізованій | муніципалізованому | муніципалізованим |
Знахідний | муніципалізований, муніципалізованого | муніципалізовану | муніципалізоване | муніципалізовані, муніципалізованих |
Орудний | муніципалізованим | муніципалізованою | муніципалізованим | муніципалізованими |
Місцевий | на/у муніципалізованому, муніципалізованім | на/у муніципалізованій | на/у муніципалізованому, муніципалізованім | на/у муніципалізованих |