мучитися
МУЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. Зазнавати мук, терпіти фізичні або моральні страждання; страждати. О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. (Шевч., 11,1953, 32); Тиждень мучилась Настуся, не бачивши милого, неначе в огні пропасниці (Н.-Лев., IV, 1956, 231); В неволі і ріс, і мучився Тарас, і на недолюдків - на звірів, як меч, він слово піднімав (Гонч., Вибр., 1959, 348); Мучились люди, стогін стояв у приміщенні. Той просить води, той щось белькоче, лається в маячінні (Гончар, II, 1959, 132).
2. розм . Робити щось, докладаючи великих зусиль. - От мені мама каже.'"Займись музикою". Ну, що з того? У мене сестра консерваторка, мучилась, мучилась, виламувала пальці і всім життя труїла своїми вправами, а тепер навіть не грає (Л. Укр., III, 1952, 616); Сестра.. сидить коло столика в кухні й мучиться над новим способом ведення касових книг (Вільде, На порозі, 1955, 17).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мучуся | мучимося |
2 особа | мучишся | мучитеся |
3 особа | мучиться | мучаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мучитимуся | мучитимемося |
2 особа | мучитимешся | мучитиметеся |
3 особа | мучитиметься | мучитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мучився | мучилися |
Жіночий рід | мучилася | |
Середній рід | мучилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мучмося | |
2 особа | мучся | мучтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мучачись | |
Минулий час | мучившись |