міднолиций
МІДНОЛИЦИЙ, я, е. З обличчям кольору міді. Дід Дунай, Іван Чайченко, Григорій Волошин і міднолиций Лесь Якубенко поважно допивали свій мед (Стельмах, І, 1962, 30); Тут [на березі] були загорілі і статні, Так, як мати в любистку найшла. Юнаки міднолиці, брунатні... (Мас., Сорок.., 1957, 306); * Образно. Парубок мимоволі переводить погляд на схід, і там справді млиновим колесом викочується.. міднолиций місяць (Стельмах, Хліб.., 1959, 131).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | міднолиций | міднолиця | міднолице | міднолиці |
Родовий | міднолицього | міднолицьої | міднолицього | міднолицих |
Давальний | міднолицьому | міднолицій | міднолицьому | міднолицим |
Знахідний | міднолиций, міднолицього | міднолицю | міднолице | міднолиці, міднолицих |
Орудний | міднолицим | міднолицьою | міднолицим | міднолицими |
Місцевий | на/у міднолицьому, міднолицім | на/у міднолицій | на/у міднолицьому, міднолицім | на/у міднолицих |