міжусобний
МІЖУСОБНИЙ, а, е. Стос. до міжусобиці. Вільні селяни, що володіли землею і становили масу франкського народу, були знесилені й розорені вічними міжусобними і завойовницькими війнами (Енгельс, Походж. сім'я.., 1948, 119); Під час міжусобної боротьби князів, які закликали на допомогу кочівників, Київ був кілька разів зруйнований (Іст. укр. літ., І, 1954, 35).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | міжусобний | міжусобна | міжусобне | міжусобні |
Родовий | міжусобного | міжусобної | міжусобного | міжусобних |
Давальний | міжусобному | міжусобній | міжусобному | міжусобним |
Знахідний | міжусобний, міжусобного | міжусобну | міжусобне | міжусобні, міжусобних |
Орудний | міжусобним | міжусобною | міжусобним | міжусобними |
Місцевий | на/у міжусобному, міжусобнім | на/у міжусобній | на/у міжусобному, міжусобнім | на/у міжусобних |