мікоризний
МІКОРИЗНИЙ, а, е, спец. Прикм. до мікориза. При садінні тису треба пам'ятати, що це мікоризне дерево, тобто воно живе в симбіозі з мікоризними грибами, які постачають йому азот та інші корисні речовини (Наука.., 4, 1961, 37); // Який зазнав впливу мікоризи. При посіві дуба на ділянці, де вперше його розводять, потрібне зараження грунту мікоризною землею (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 219).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мікоризний | мікоризна | мікоризне | мікоризні |
Родовий | мікоризного | мікоризної | мікоризного | мікоризних |
Давальний | мікоризному | мікоризній | мікоризному | мікоризним |
Знахідний | мікоризний, мікоризного | мікоризну | мікоризне | мікоризні, мікоризних |
Орудний | мікоризним | мікоризною | мікоризним | мікоризними |
Місцевий | на/у мікоризному, мікоризнім | на/у мікоризній | на/у мікоризному, мікоризнім | на/у мікоризних |