мінея
МІНЕЯ, ї, ж. Церковна книга з текстами церковних відправ на кожний день місяця. Бувало, в неділю, закривши мінею, По чарці з сусідом випивши тієї, Батько діда просить, щоб той розказав Про Коліївщину (Шевч., І, 1951, 144); * У порівн. Побачивши Мар'яна, вони замовкли, конторник втупив окуляри і носа в якусь велику, наче мінея, книгу (Стельмах, І, 1962, 191).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мінея | мінеї |
Родовий | мінеї | міней |
Давальний | мінеї | мінеям |
Знахідний | мінею | мінеї |
Орудний | мінеєю | мінеями |
Місцевий | на/у мінеї | на/у мінеях |
Кличний | мінеє | мінеї |