мінливість
МІНЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мінливий. Він водив очима по кімнаті, і густі, відтопирчені [відстовбурчені] крилаті брови то зводились, то спадали, виявляючи мінливість розворушених думок (Досв., Вибр., 1959, 251); Майже скрізь весна відзначається мінливістю погоди (Рад. Укр., 2.IV 1946, 1); Мене все життя ваблять і хвилюють зорі - їхня довершена і завжди нова краса і таємнича мінливість (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 178).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мінливість | мінливості |
Родовий | мінливості, мінливости | мінливостей |
Давальний | мінливості | мінливостям |
Знахідний | мінливість | мінливості |
Орудний | мінливістю | мінливостями |
Місцевий | на/у мінливості | на/у мінливостях |
Кличний | мінливосте | мінливості |