навощувати
НАВОЩУВАТИ, ую, уеш, недок., НАВОЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Натирати воском що-небудь. Дід знай правився коло свого улика, то скурював його смирною, то навощував вощанкою [вощиною] (Мирний, І, 1954, 192); - Отой галстук зніми, надіватимеш лише по неділях та й то тільки після того, як навощиш на завтра дратви (Чаб., Катюша, 1960, 72); // Закріплювати вощину на рамку.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навощую | навощуємо |
2 особа | навощуєш | навощуєте |
3 особа | навощує | навощують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навощуватиму | навощуватимемо |
2 особа | навощуватимеш | навощуватимете |
3 особа | навощуватиме | навощуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | навощував | навощували |
Жіночий рід | навощувала | |
Середній рід | навощувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навощуймо | |
2 особа | навощуй | навощуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | навощуючи | |
Минулий час | навощувавши |