навскіс
НАВСКІС, присл. Не прямо, а під кутом до чого-небудь; по діагоналі. Щоб вода якого не звалила з ніг, козаки почіплялися за руки і йшли навскіс до другого берега (Мак., Вибр., 1956, 437); Черкашин.. розгорнув [папірець] і ще раз прочитав кілька похапливих слів, написаних навскіс олівцем (Дмит., Розлука, 1957, 8); Матвій підіймає голову і швидко знаходить в небі трьох лебедів, які, не махаючи крильми, навскіс опускаються на плесо (Стельмах, Хліб.., 1959, 465).