надрукувати
НАДРУКУВАТИ, ую, уєш, перех. Док. до друкувати. В цій [острозькій] друкарні Іван Федоров надрукував у 1580-1581 рр. церковнослов'янською мовою біблію, яка є видатним зразком друкарської справи того часу (Іст. УРСР, І, 1953, 173); Оповідання Ваші мені дуже подобаються і мені здається, що їх варт надрукувати (Мирний, V, 1955, 387); - Писав я в тяжкі і гарні хвилі цей щоденник. Думав колись надрукувати (Ірчан, II, 1958, 139); - Будь ласка, напишіть автору рецензію. Було б бажано надрукувати на машинці і в кількох примірниках (Томч., Готель.., 1960, 279).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надрукую | надрукуємо |
2 особа | надрукуєш | надрукуєте |
3 особа | надрукує | надрукують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надрукував | надрукували |
Жіночий рід | надрукувала | |
Середній рід | надрукувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надрукуймо | |
2 особа | надрукуй | надрукуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | надрукувавши |