нажебрати
НАЖЕБРАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Жебраючи, випросити певну кількість чого-небудь. Зачав [Книш] жебрати тоді, як хата йому погоріла. Нажебрав стільки, що й побудувався й сина оженив (Март., Тв., 1954, 374); Варфоломей Копистка висипав.. усю свою калитку, все, що нажебрав протягом життя (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 376).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нажебраю | нажебраємо |
2 особа | нажебраєш | нажебраєте |
3 особа | нажебрає | нажебрають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нажебрав | нажебрали |
Жіночий рід | нажебрала | |
Середній рід | нажебрало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нажебраймо | |
2 особа | нажебрай | нажебрайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | нажебравши |