нажлуктитися
НАЖЛУКТИТИСЯ і рідше НАЖЛУКТАТИСЯ, кчуся, кчешся, док., вульг. 1. перех. Випити пожадливо і дуже багато чого-небудь; напитися. [Кіндрат Антонович:] Чабан як нажлуктиться цього чаю, як розіпре йому живіт, то йому й горюшка мало (Кроп., II, 1958, 309); Рурка так нажлуктився Явдошчиного самогону, що й заснув біля дверей (Збан., Єдина, 1959, 377).
2. неперех. Випивши надміру спиртних напоїв, сп'яніти; напитися доп'яна. - Нажлуктався вже, - докірливо констатували дядьки. - Ще и, глядіть, знамено поцупив із волості! (Смолич, Мир.., 1958, 184); - Ви коли нажлуктились, Якиме Федосійовичу, по саму зав'язку, то йдіть та лягайте спати... (Логв., Літа.., 1960, 237).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нажлукчуся | нажлукчемося |
2 особа | нажлукчешся | нажлукчетеся |
3 особа | нажлукчеться | нажлукчуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нажлуктився | нажлуктилися |
Жіночий рід | нажлуктилася | |
Середній рід | нажлуктилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нажлукчімося | |
2 особа | нажлукчись | нажлукчіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | нажлуктившись |