називаний
НАЗИВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до називати. За машину відповідали дід Петро, називаний так за бороду, і колишній танкіст Гаврилов (Ю. Янов., II, 1954, 134); // називано, безос. присудк. сл. Титуловано його [Григорія Сковороду] українським Сократом, і українським Платаном, ..називано і деїстом, і пантеїстом (Літ. Укр., 4.XII 1962, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | називаний | називана | називане | називані |
Родовий | називаного | називаної | називаного | називаних |
Давальний | називаному | називаній | називаному | називаним |
Знахідний | називаний, називаного | називану | називане | називані, називаних |
Орудний | називаним | називаною | називаним | називаними |
Місцевий | на/у називаному, називанім | на/у називаній | на/у називаному, називанім | на/у називаних |