назублюватися
НАЗУБЛЮВАТИСЯ1, юється, недок. Пас. до назублювати.
НАЗУБЛЮВАТИСЯ2, юється, недок., НАЗУБИТИСЯ, зубиться; мн. назубляться: док., діал. Пароститися, проростати. Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назублююся | назублюємося |
2 особа | назублюєшся | назублюєтеся |
3 особа | назублюється | назублюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назублюватимуся | назублюватимемося |
2 особа | назублюватимешся | назублюватиметеся |
3 особа | назублюватиметься | назублюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | назублювався | назублювалися |
Жіночий рід | назублювалася | |
Середній рід | назублювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назублюймося | |
2 особа | назублюйся | назублюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | назублюючись | |
Минулий час | назублювавшись |