накришувати
НАКРИШУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, НАКРИШИТИ, ришу, ришиш, док. 1. перех. Подрібнювати щось у якій-небудь кількості. - В борщ треба цибулі та часнику багато накришувати, щоб затхлість усю перебити... (Гончар, Таврія, 1952, 29); Мати загадала їй зібрати з глечика сметану та накришити сала (Н.-Лев., II, 1956, 279); - Трохи не так накришив [махорку], - сказав Сопілка (Донч., VI, 1957, 226); Старий дід за старим морським звичаєм налив у велику раковину вина, накришив туди білої паляниці і підніс старому дельфінові (Ів., Вел. очі, 1956, 132).
2. неперех., чим. Насмітити кришками чого-небудь. Тільки хто накришить хлібом на столі або розіллє борщ з ложки, - Василько так і гукне: "А нащо так накришувати та наляпувати!" (Вас., І, 1959, 206).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | накришую | накришуємо |
2 особа | накришуєш | накришуєте |
3 особа | накришує | накришують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | накришуватиму | накришуватимемо |
2 особа | накришуватимеш | накришуватимете |
3 особа | накришуватиме | накришуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | накришував | накришували |
Жіночий рід | накришувала | |
Середній рід | накришувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | накришуймо | |
2 особа | накришуй | накришуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | накришуючи | |
Минулий час | накришувавши |