напиратися
НАПИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., НАПЕРТИСЯ, пруся, прешся, док. 1. розм. Приходити куди-небудь або збиратися десь у великій кількості. Наперлося багато народу (Сл. Гр.).
2. розм. Наполягати на чому-небудь. - А чого ви так напиралися, аби жінки вписувалися до читальні? - запитався Славко (Март., Тв., 1954, 289); [Панько:} Пішли обі (жінка й дочка] жати до Завади. Наперся старий рано: конче та й конче ходіть! (Фр., IX, 1952, 342); Чоловік її не пускав із хати, а вона таки наперлась і пішла (Сл. Гр.).
3. перев. док., вульг. Багато з'їсти, наїстися. Наперся каші, аж дихати важко (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напираюся | напираємося |
2 особа | напираєшся | напираєтеся |
3 особа | напирається | напираються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напиратимуся | напиратимемося |
2 особа | напиратимешся | напиратиметеся |
3 особа | напиратиметься | напиратимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | напирався | напиралися |
Жіночий рід | напиралася | |
Середній рід | напиралося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напираймося | |
2 особа | напирайся | напирайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | напираючись | |
Минулий час | напиравшись |