напухати
НАПУХАТИ, ає, недок., НАПУХНУТИ, не, док. Збільшуватися в об'ємі через скупчення рідини (випоту) в тканинах тіла; набрякати, опухати. Здоров'я моє все поправляється, скоріш, ніж я думала, внизу ноги вже менше болять і не так напухають (Л. Укр., V, 1956, 190); Лице напухло, але болю не чую ніякого (Фр., II, 1950, 18); - Щоб тобі язик у роті напух, - замахнувся на неї Хорбут (Мур., Бук. повість, 1959, 268); * Образно. [Мартин (до Бичка): ] Але й процентик напух: півтораста без двох? Дерете ви, вибачайте у цім слові, як з рідного батька! (Кроп., І, 1958, 443).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напухаю | напухаємо |
2 особа | напухаєш | напухаєте |
3 особа | напухає | напухають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напухатиму | напухатимемо |
2 особа | напухатимеш | напухатимете |
3 особа | напухатиме | напухатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | напухав | напухали |
Жіночий рід | напухала | |
Середній рід | напухало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напухаймо | |
2 особа | напухай | напухайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | напухаючи | |
Минулий час | напухавши |