народовець
НАРОДОВЕЦЬ, вця, ч. Учасник політичного руху української буржуазно-ліберальпої націоналістичної інтелігенції Галичини (виник у 60-х роках XIX ст.), що відбивав інтереси буржуазії та уніатського духівництва, виступав проти революції. М. Драгоманов, розповідаючи про свої стосунки з галицькими народовцями, показував їхню ретроградність, ідейну неміч, відірваність від народних інтересів та заскорузлість (Рад. літ-во, 6, 1964, 47); Радикали підтримували свого оратора, а народовці всіляко намагалися збити його з пантелику (М. Ол., Леся, 1960, 179).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | народовець | народовці |
Родовий | народовця | народовців |
Давальний | народовцеві, народовцю | народовцям |
Знахідний | народовця | народовців |
Орудний | народовцем | народовцями |
Місцевий | на/у народовці, народовцеві | на/у народовцях |
Кличний | народовцю | народовці |